Будь-яка криза змінює наше повсякденне життя. Коли стається надзвичайна ситуація, прості речі, до яких ми звикли, швидко можуть стати недоступними. В сучасному світі, окрім військової загрози, поширилися атаки на критичну інфра - структуру, транспорт, IT-систему, комунікації тощо. Наприклад, в результаті атак можуть виникнути проблеми з медичними послугами, системами зв'язку та електро - постачання.
Україна протистоїть російській агресії уже понад сім років, протягом яких тривають військові дії на території нашої держави. Російська агресія не обмежується фізичною присутністю окупаційних військ. Ворог здійснює атаки в інформаційному просторі, намагаючись послабити нашу здатність чинити опір. Саме в цьому і полягає «гібридність» війни, яку веде проти нас Росія, адже у протистоянні задіяні всі сфери соціально-політичного життя.
Ми вже навчилися оборонятися і захищати найдорожче. У нас є перемоги, і ми знаємо, що в критичний момент зможемо дати гідну відсіч агресору. Втім, мусимо бути завжди готовими до надзвичайних ситуацій, а тому вкрай важливо знати, що саме може зробити кожен з нас в умовах кризи.
Тут ви знайдете практичні поради, які можуть стати корисними вам в надзвичайних ситуаціях.
Ці практичні поради і рекомендації з інформаційної безпеки розроблено Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики України разом з Державною службою з надзвичайних ситуацій, Міністерством оборони, Апаратом Головнокомандувача Збройних Сил України та громадськими організаціями.
В умовах військової агресії Україна вимушена протидіяти ворожій пропаганді та дезінформації.
Агресивні дії з боку Росії мають на меті дестабілізувати наше суспільство та дискредитувати керівництво країни, змусити нас сумніватися у своїх силах і готовності захищатися.
Питання інформаційної безпеки набуває особливого значення в умовах кризи, адже ворожі інформаційні атаки стають інтенсивнішими саме тоді, коли здатність суспільства чинити опір послаблено. Найкраще підґрунтя для ворожих операцій впливу ― страх, паніка, дезорієнтація. Тому важливо дотримуватися базових правил інформаційної гігієни і бути особливо пильними до інформації, яка надходить і яку поширюєте ви самі
👉 що маєте доступ до інформації з офіційних каналів державних органів, а також теле- і радіоканалів Суспільного мовлення;
👉 що в разі необхідності зможете підтримувати зв'язок зі своїми близькими
👉 чи є ця інформація на офіційних ресурсах держави?
👉 для чого ця інформація з'явилася саме зараз?
👉 це думка чи факт?
👉 чи повідомляють про це інші джерела?
Мета поширювачів дезінформації — посіяти паніку, послабити нашу волю до оборони. Не допомагайте їм, допомагайте собі: зберігайте самоконтроль і не поширюйте інформацію емоційного характеру в соцмережах.
Україна захищається та продовжує боротьбу за свою територію. Якщо ви чуєте протилежне — це неправда. Вас хочуть деморалізувати
Не вірте і не поширюйте інформацію із сумнівних джерел. Достовірна інформація — на офіційних сторінках і каналах державних органів та Суспільного мовлення.
Жодним чином не поширюйте інформацію про переміщення українських військ. Ви можете нашкодити тим, хто захищає вас і державу.
Україна веде оборонну війну на своїй території. Повідомлення про нібито обстріли мирного населення українськими військовими — неправда. Ворог хоче підірвати вашу довіру до власних захисників.
Агресор поширюватиме різні чутки не лише про бійців, а й про військово-політичне керівництво, аби українці не довіряли і йому. Але довіряти не можна саме ворогу — його емоційним провокаціям і повідомленням, які неможливо перевірити. Звіряйте кожну тривожну новину з офіційними джерелами.
Інформацію про втрати можуть знати лише органи безпеки та оборони України. Інформація на приватних акаунтах може не відповідати дійсності. Не поспішайте ділитись такою інформацією
Агресор поширюватиме наклепи і «зраду» через свої офіційні чи підконтрольні канали. А може використовувати й інші засоби — прикриватись патріотичними гаслами і українською символікою. Перевіряйте патріотичні на вигляд, але сумнівні повідомлення та заклики.
Мета ворога — розколоти українське суспільство зсередини і знищити нашу віру у власні сили. Ми дійсно різні й наші погляди можуть не збігатися, але ми маємо спільну справу — дати відсіч окупанту. Тому зберігайте єдність і підтримуйте одне одного.
Якщо перервався інтернет-зв'язок або сторінки державних органів були зламані, звертайтесь по інформацію до Суспільного мовлення. Якщо не працює телебачення — вмикайте абонентську радіоточку.
«Мій дім ― моя фортеця!». Цей вислів набуває особливого значення в надзвичайних ситуаціях. Незалежно від того, що саме спричинило кризу, для МІНІМАЛЬНОЇ ГОТОВНОСТІ варто задати собі кілька простих, але критичних питань:
👉 Чи маю я достатній запас харчів і питної води?
👉
Чи є у мене необхідні медикаменти?
👉 Чи зможу я своїми силами забезпечити обігрів оселі в холодний період року?
Деякі питання варто продумати заздалегідь!
👉 За можливості дізнайтеся, де знаходяться найближчі укриття і перевірте стан підвального приміщення.
👉 Перевірте наявність аварійного виходу.
👉 Зробіть запаси питної та технічної води, продуктів тривалого зберігання.
👉 Перевірте наявність в аптечці засобів надання першої медичної допомоги і продумайте, які ліки можуть знадобитися протягом тривалого часу.
👉 Підготуйте засоби пожежогасіння.
👉 Подбайте про альтернативні засоби освітлення приміщення на випадок відключення енергопостачання (ліхтарики, свічки).
👉 Підготуйте засоби для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання.
👉 Зберіть найнеобхідніші речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до сховищ.
👉 Подбайте про справний стан приватного транспорту і запас палива для вчасної евакуації з небезпечного району.
👉 У холодну пору подумайте про альтернативний обігрів оселі на випадок відключення централізованого опалення.
Зберігайте спокій і концентрацію. Від цього залежатиме, наскільки вправно і швидко ви зможете впоратися з кризою і мінімізувати її наслідки.
В кризових умовах проти вас діятимуть численні фактори, зокрема емоції. Тому пам'ятайте, що в критичний момент необхідно бути зібраними і сфокусованими, не реагувати на можливі провокації
👉 Не сповіщайте про свої майбутні дії і плани малознайомим людям, а також знайомим з ненадійною репутацією.
👉 Завжди носити з собою документ, що посвідчує особу. Гроші і документи тримайте в різних місцях ― так ви матимете більше шансів їх вберегти.
👉 Тримайте біля себе записи про групу крові (свою та близьких родичів) та інформацію про можливі проблеми зі здоров'ям (наприклад, алергію на медичні препарати, хронічні захворювання.
👉 Дізнайтеся, де розташовані сховища та укриття, найближчі до вашої оселі, роботи та місць, які ви часто відвідуєте.
👉 Намагайтеся якнайменше знаходитись поза житлом і роботою, зменшіть кількість поїздок без важливої причини, уникайте місць скупчення людей.
👉 При виході із приміщень дотримуйтесь правила правої руки і пропускайте вперед тих, хто потребує допомоги, ― це допоможе уникнути тисня.
👉 Не встрявайте у суперечки з незнайомими людьми ― це допоможе уникнути можливих провокацій.
👉 У разі надходження інформації з офіційних каналів державних органів влади про можливу небезпеку передайте її іншим людям: родичам, сусідам, колегам.
👉 При появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покиньте небезпечний район, якщо маєте таку можливість.
👉 Уникайте колон техніки і не стійте біля військових машин, які рухаються.
👉 Поінформуйте органи правопорядку, місцеві органи, військових про людей, які здійснюють протиправні і провокативні дії.
👉 У разі потрапляння у район обстрілу сховайтеся у найближчому сховищі або укритті і не виходьте ще деякий час після закінчення обстрілу.
👉 Якщо таких сховищ поблизу немає, використовуйте нерівності рельєфу (наприклад, канави, окопи, вирви від вибухів).
👉 У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу сховищ ― ляжте на землю головою в бік, протилежний до вибухів, і прикрийте голову руками або речами.
👉 Якщо поряд з Вами поранено людину, надайте першу допомогу і викличте швидку, представників ДСНС України, органів правопорядку, за необхідності ― військових. Не намагайтесь надати допомогу пораненим, поки не завершився обстріл.
👉 Якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, а також протиправних дій (наприклад, арешту, викрадення, побиття), спробуйте зберегти якнайбільше інформації про обставини подій.
❌ наближатися до вікон, якщо почуєте постріли;
❌ спостерігати за ходом бойових дій, стояти чи перебігати під обстрілом;
❌ сперечатися з озброєними людьми, фотографувати і робити записи у їхній присутності;
❌ демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
❌ підбирати покинуту зброю та боєприпаси;
❌ торкатися вибухонебезпечних та підозрілих предметів, намагатися розібрати їх чи перенести в інше місце ― натомість негайно повідомте про їхнє розташування територіальним органам ДСНС та Національній поліції за телефоном «101» та «102»;
❌ носити армійську форму або камуфльований одяг ― краще вдягайте одяг темних кольорів, що не привертає уваги, і уникайте будь-яких символів, адже вони можуть викликати неадекватну реакцію.
📞 Телефонуйте «101» або «102».
Якщо ви почули звуки сирен, переривчасті гудки підприємств або звуки гучномовця, що тривають протягом кількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал «УВАГА ВСІМ».
Що треба робити?
✅ Увімкніть телебачення або радіо: інформація передається офіційними каналами протягом 5 хвилин після сигналу.
✅ Прослухавши повідомлення, виконуйте інструкції.
✅ Залишайте теле- і радіоканали увімкненими ― через них може надходити подальша інформація.
При цьому необхідно пристосувати своє житло. Повідомте отриману інформацію сусідам.
Перед виходом з будинку перекрийте газо-, електро- та водопостачання, зачиніть вікна і вентиляційні отвори. Візьміть з собою індивідуальні засоби захисту дихання і найнеобхідніші речі. Прямуйте до укриття або на збірний евакуаційний пункт. Допоможіть тим, хто потребує допомоги.
В разі евакуації або переходу до безпечнішого району вам знадобляться найнеобхідніші речі. Заздалегідь підготуйте найважливіше:
👉 паспорт і копії всіх необхідних документів (свідоцтво про народження, військовий квиток, документ про освіту, трудову книжку або пенсійне посвідчення, документи на власність);
👉 гроші (готівку і банківські картки);
👉 зарядні пристрої для мобільних телефонів;
👉 радіоприймач, ліхтарик, сигнальні пристрої, компас, годинник, компактний набір інструментів (мультитул), ніж, пакети для сміття, блокнот, олівець, нитки, голки, сірники, запальнички;
👉 теплий одяг (якщо є така можливість, підготуйте також термоковдру), нижню білизну, надійне зручне взуття;
👉 гігієнічні засоби;
👉 аптечку, включно з медичними препаратами, які вживаєте щодня, а також рецепти на медикаменти;
👉 посуд, в якому зможете приготувати, розігріти і зберігати їжу;
👉 воду і продукти харчування на 3 доби, які довго зберігаються і не потребують додаткового приготування;
🧰 Складіть речі у місткий, зручний рюкзак і тримайте його напоготові. В разі надзвичайної ситуації це скоротить час на збори.
За рекомендаціями Міністерства Охорони Здоров'я України аптечку слід укомплектувати відповідно до ваших потреб. Важливо перевірити заздалегідь термін придатності всіх препаратів.
Базовий набір:
👉 сухий та медичний спирт;
👉 2 пари гумових рукавичок;
👉 клапан з плівкою для проведення штучного дихання;
👉 засоби для зупинки кровотечі — турнікет, кровоспинний бинт з гемостатичним засобом;
👉 марлеві серветки різних розмірів і нестерильні марлеві бинти;
👉 еластичні бинти з можливістю фіксації;
👉 пластирі різних розмірів;
👉 атравматичні ножиці для розрізання одягу на потерпілому;
👉 великий шматок тканини, якою можна зафіксувати кінцівку постраждалого;
👉 антисептичні засоби — дезінфікуючий засіб для рук, спиртові серветки.
❌ Під час артилерійського, мінометного обстрілу або авіаційного нальоту не залишайтеся в під'їздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно ховатися у підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій і під стінами будинків із легких конструкцій. Такі об'єкти неміцні, ви можете опинитись під завалом або травмуватися.
👉 Якщо вогонь артилерії, мінометний обстріл, авіаційне бомбардування застали вас на шляху, негайно лягайте на землю, туди, де є виступ або хоча б у невелике заглиблення. Захист можуть надати бетонні конструкції (окрім тих, які можуть обвалитися або загорітися), траншеї, неглибокі підземні колодязі, широкі труби водостоку і канави.
👉 Закривайте долонями вуха та відкривайте рот ― це врятує від контузії, убереже від баротрав.
❌ Не приступайте до розбору завалів самостійно, чекайте фахівців з розмінування та представників аварійно-рятувальної служби
📞 112 – єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги. Зателефонувавши за цим номером, диспетчер викличе бригаду потрібної служби
📞 101 – Пожежна допомога
📞 102 – Поліція
📞 103 – Швидка медична допомога
📞 104 – Аварійна служба газової мережі
Поради щодо вашої безпеки підготовлені Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики України разом з Державною службою з надзвичайних ситуацій, Міністерством оборони, Апаратом Головнокомандувача Збройних Сил України.
Гугл карта укриттів розроблена Фондом громади Херсона «Захист» за інформацією Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації та ГУ ДСНС України у Херсонській області